Домчак пояснив вибір: чому обрав Славію і відхилив пропозицію Лілля

Назар Домчак про перехід до Славії: план розвитку, адаптація та життя під час війни

У новинах футболу 19-річний український голкіпер, гравець Назар Домчак, пояснив відхід із львівських Карпат і трансфер до празької Славії — одного з лідерів турніру чемпіонату Чехії, які, за його словами, цього року стали чемпіонами.

Чому вибір упав на команду Славія

Попри інтерес кількох клубів, зокрема французького Лілля, воротар наголосив, що саме чіткий план розвитку у Празі став визначальним: «Славія запропонувала мені дуже конкретний і перспективний план, який сподобався і мені, і родині. Як тільки дізнався про інтерес, переглянув відео матчів — атмосфера та вболівальники були неймовірними».

Стадіон, мотивація і турнірні амбіції

Не приховує вражень від інфраструктури: «Мав змогу побачити стадіон наживо — він справді прекрасний. І, звісно, Славія — найсильніший клуб Чехії, цього року вони стали чемпіонами, тож вітаю всіх. Маю величезну мотивацію важко працювати, давати результат і тішити фанів».

Адаптація в Празі та підтримка штабу

Для гравця перехід із команди Карпати — перший крок за кордон, але він очікує швидкої адаптації: «Це великий крок уперед. Думаю, проблем не буде». Про клубні будні — окремо: «Тренерський штаб із першого дня дуже дружній, спортивний директор сказав, що можу телефонувати будь-коли. Усі допомагають швидше відчути себе як удома».

Кар’єрні орієнтири

Про приклад Антоніна Кінскі та амбіції топ-5

Порівнюючи з переходом Антоніна Кінскі зі Славії до Тоттенхема, Домчак відповів: «Славія підготувала для мене мотивуючий план розвитку. Зроблю все, щоб були задоволені вболівальники, команда і клуб. Якщо все складеться, вірю, що одного дня гратиму в топ-5 лігах».

Війна і футбол

Контекст для українського спорту лишається жорстким: «Це дуже важко. Нещодавно ракети летіли над житловими будинками, атакували цивільних. Матчі регулярно переривалися через повітряні тривоги — через ракети та дрони. Мені неймовірно шкода людей, що втрачають близьких. Воєнна агресія, на жаль, триває».